Колись у школі писала переказ «Благородний лавр» – про долю куща, листя якого щороку общипують здичавілі туристи, а він гордо стоїть, не опускаючи голови. У кінці тексту було риторичне запитання: «Чи зустрічали ви таких благородних лаврів серед людей?» Пам’ятаю, що переказ я тоді написала погано, бо в кінці запитала: «Чи не зустрічали ви таких общипаних лаврів серед людей?» Згадала цей мимовільний дотеп минулого тижня в ботанічному саду біля Воронцовського палацу в Алупці – мама й тато з сином, опинившись сам на сам із кущем, накинулися на нього, жадібно обриваючи листя, яке можна купити за...
