Москвич в Киеве:
- Извините, как попасть в российское посольство?
- Дуже просто: навiв ракету, нацiлився i йо**ув.
Москвич в Киеве:
- Извините, как попасть в российское посольство?
- Дуже просто: навiв ракету, нацiлився i йо**ув.
Гірське село в Карпатах... В дворі під стодолою хазяїн розклав зброю. Протирає, змазує, любується... Навколо вертиться синок. Очі розбігаються, слинки течуть, руки чешуться...
Нарешті не витримує: - Батьку, а дай-но з кулемета пострiляти!
- А чого ж? Пострiляй...
Синок тисне на гашетку, на мушці стодола, паркан, жбанки на паркані... нарешті кури. Кури з істеричним кудкудаканням розбігаються, та кулі все рівно бігають швидше. Через кіякий час над двором висить хмара порохового диму, двір посипаний пухом і пір'ям. Останнім був збитий старий півень при спробі перелетіти через дах.
- А що, татку, файно? - гордо питає синок.
- Файно, синку.
- А можна ще гранату кинути?
- Кидай, синку.
Синок вибирає найбільшу і закидає в дерев'яний туалет. Через пару секунд гримить вибух, туалет підлітає метрів на п'ятнадцять, в дворі приземляються спочатку дошки, друзки, клаптики палаючої газети, потім жіночі тапочки та ошметки сарахфану.
- А шо, татку, файно? - уже не дуже впевнено питає синок.
- Та файно, синку - а то б дiсталося нам вiд мамки за кури...
Заходять у баню два кума і роздіваються,один каже:
-Куме що це у вас така татуіровка "ТС1435"???
-Та це я гаража відчиняв...
-І що?
-Жінка на газ натиснуда!!)
Мужик розповідає знайомому:
- Якось раз іду я п'яний вночі по вулиці, не помітив каналізаційного люка і провалився прямо в лайно.
- І глибоко?
- За щиколотку.
- А, ну це ще не страшно.
- Не скажи - я туди головою вниз впав!
- Куме, а шо ж ви до нас у хату не заходите, через паркан балакаєте?
- Так, куме, у вас же здоровезний собака на дворі - гавкає та кидається на мене, не можна ж пройти!
- Так ото ж!
Куме, оце я оприскав картоплю отрутою, а за годину пішов дощ. То як ви гадаєте, повиздихають ті кляті колорадські жуки чи ні? - Ну, що вам сказати, куме? Повиздихати вони, може, й не повиздихають, але здоров'я того, що мали, вже не матимуть.
Стоїть перед воротами виїзду, директор "АвтоЗАЗу" дивиться в глиб ангара і каже;
По щучому велінню, по моєму хотінню котиться відра самі