Цей звичай, практикувався в Китаї з початку X до початку XX століть, вважався не просто модою того часу, а був символом національної ідентичності. Ноги дівчинки бинтували смугами тканини і поки чотири маленьких пальця не притискалися впритул до підош

Перед тим, як почати бинтувати ноги - дівчаткам ламали всі пальці ноги, крім великого, а також ближні до них кістки, потім перев'язували ступні смужкою матерії і примушували ходити у взутті маленького розміру, від чого ступні деформувалися, часто поз

Існували певні ступені викривлення ступні, від яких залежав престиж нареченої, оскільки вважалося, що дамі вищого суспільства не варто ходити самостійно. Ця нездатність до руху без сторонньої допомоги, за літературними свідченнями, становила одну з п

«Перев'язані ноги» були покалічені і дуже сильно боліли. Жінці доводилося ходити на зовнішній стороні підігнутих під ступню пальців. П'ятка і внутрішня частина стопи нагадували підошву і каблук взуття

Чоловіки також вважали, що власницям крихітних ніг гарантовано вдалий шлюб

Здорові, не деформовані ноги, вважалися необхідними лише для селянської праці, жінка з такими ногами вважалася жінкою плебейського походження.

Згідно з версією, якої дотримуються дослідники, в появі жорстокого звичаю "бинтування ніг" винен Лі Ю, правитель південних земель китайської держави. Одна з його рабинь була танцівницею. Розважаючи свого пана, вона танцювала на високій золотій платфо