Нещасний мальчуган
Сусід дивився ПОРНУХУ,
Аж позакладало вуха.
Весь будинок думав,
Що дівку надибав.
«От уже нарешті!»,
Каже баба чешці.
То вже дасть нам спокій,
Бандит одинокий.
Дехто прислухається,
А хтось насміхається.
Як соромний трудиться,
Враз він так забудеться.
Як всім зло робити,
Стане легше жити.
Лише п'ятнадцять років,
А бандитських кроків.
Скільки вже подолано,
Скільки дров наламано.
Його мама й тато,
Повертають в хату.
Всі їм посміхаються,
Чемно так вітаються.
Ліфт у гору їде,
Притихли сусіди.
Як пройде знайомство?
Побільшає сімейство.
І ось галас, крик,
Вискочив мужик.
Не мужик, пацан,
Летить мов партизан.
Голий, без штанів,
З тканиною трусів.
У майці без шапки,
Схопив речі в хапку.
А за ним і мати,
По сходах скакати.
Батько теж біжить,
Аж ремінь свистить.
Ось-ось наздоженуть,
Куди ж бо то пірнуть?
Щоб минути кари,
Перечекати хмари.
«Що сталося сусідонько?»
Спитав діді Панько.
Він про то не знав,
Що хлопця рятував.
«Чи молода не гарна?
Не працьовита, не вправна?»
«Немає молодої!
Дивився він он тої!»
«ПОРНУХУ він дивився!»
Батько також зупинився.
Хай лиш вернеться додому,
Ремінь не знайде втому.
І регіт залунав,
Десь хлопця наздогнав.
Та зрозуміли всі,
Щось змінило на душі.
Був одинокий хуліган,
А став НЕЩАСНИЙ МАЛЬЧУГАН.

Рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
Цикл: Сміх і гріх
© автор: Линник Анатолій