Российская пенсионерка украсила свой дом необычным способом

817837

817837 1015133

Сибирская тайга — одна из самых красивых природных экосистем на Земле, с плотностью населения всего в 3 человека на один квадратный километр. Это очень одинокое место.

817837 1015135

817837 1015136

Ольга, живущая в сельском районе на краю бесконечных лесов тайги, нашла очень интересное хобби, которое помогает провести интересно и забавно время, когда рядом вообще никого нет.

817837 1015137

Каждая пробка прикреплена вручную, при помощи молотка и гвоздей. Сейчас дом Ольги почти полностью украшен, но она не планирует останавливаться, пока полностью не украсит его.

817837 1015138

Ольга Костина, жительница деревни Комарчага, в сибирской тайге, украсила свой старенький деревянный домик весьма необыкновенным образом. При украшении дома она использовала более 30 000 пластиковых пробок.

Умный песВычитал в нете : Хорошая вещь Скайп, нахожу друзей, с которыми не виделась...

Комментариев: 27

Молодець! Дуже гарно.

А это дом или хлев?

Красиво! И откуда в тайге столько пробок? ))

  • 4  UNG
  • , в

Спасибо за фото. Я тож собираюсь пол в беседке выложить. Надо 6 600 шт. собрать.

как это она делает правильно! Пока дождешся утилизации...

Особенно 1-я и 2-я фоты

Красиво! И откуда в тайге столько пробок? ))
туристы.

Красиво! И откуда в тайге столько пробок? ))туристы.

Цитую Панаса Мирного « Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

XII. У москалях

«Пройшли ще верстов з десять або й більше; вийшли на узлісся... З-під тесової стріхи якоїсь чорної будівлі показався димок... Очі напрямились на його.
- Що то? кузні? - пита Максим.
- Село, - одказав йому старший москаль, що вів їх.
- То це кузні у царині?
- Не, то - избы.
- Що то за ізби?
- Хаты, по-твоєму, хахол!
Максим зареготався.

Продовження

«Увійшли в село, або краще - в одну довжелезну вулицю, котра й була ціле село. Аж дивно! Одним одна вулиця, парканами одгороджена з одного й з другого боку; а на вулицю виглядали без вікон хати - чорні, як комори, закурені димом... Де-де забовваніли й люди - в личаках, у довгополих балахонах, з бородами...
От розвели їх по кватирях. Максим аж спльовував... Таркани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах, та було їх і в страві, і в квасі. У хаті - не виметено, смітник по коліна, несло од його чимсь смердючим; під сволоком лави, де на його стороні зайві горшки ховають, тут були замість ліжка... Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... Дим з печі валив прямо на хату, - бо хата без димаря, - давив у горлі, різав очі... »