Ось таке придумалось:
- В Україні на Різдво і Паску свині коляться...
Ось таке придумалось:
- В Україні на Різдво і Паску свині коляться...
Осьтаке придумалось:
- Навіщо Янукович створив тіньовий кабінет міністрів?
-Як навіщо? Що б керувати тіньовою еканомікою...
Йде собі порядний вуйко Львовом, гуляє. Проходить повз бордель, раптом чує якийсь ґвалт згори. Підіймає голову - там на даху борделя коти злягаються.
Котяри зрештою так захопились, що зісковзнули з даху и гепнулись просто перед вуйком, так їх разом і заціпило... Вуйко пригладив вуса, підняв котячу парочку обережно, і ввічливо стукає у двері борделю. Відкриває така добряча пишна бандерша, рази у півтора більша за вуйка, і дивиться на нього.
Вуйко простягає їй котів і чемно каже: „Вибачте, пані старша курво, у вас тут реклямка з даху впала...”
- Куме, пішли вип*єм.
- Та не можу.
- Та пішли.
оглядається - жінка в вікні стирчить
- кажу не можу, кинув.
- Тю, і давно?
- Та післязавтра три дні буде...
> Украiнець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить
> москаля, який жуючи жвачу, сiда бiля нього.
> Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову.
> Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью?
> Укра нець: Звiсно.
> Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только
> едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем,
> превращаем в круассаны и затем продаем Украине.
> Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли украiнець мовчки далi
> iсть свiй снiданок.
> Москаль: Вы едите джем с хлебом?
> У...
Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не
переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит
"Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не
желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я
сказал на русском языке. Я – украинец!
Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из
иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и
силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без
отчеств. Я останусь здесь.
Здесь земля еще не остыла от огня, и...