Мужик прокидається з про-хре-ненного похмілля - голова, як свинцем налита, руки-ноги як чужі, не піднімаються. Ну, він сяк-тяк  повернувся на бік і жалібно так, з надривом стогне:
   -  "Ша-арік ... Ша-а-арік ..."
Підбігає пес, скиглить, лиже руку. Мужик на нього як дихне і  говорить з останніх сил: 
   -  "ШУКАЙ!" …























