Приколи

Турист запитує місцевого жителя:
— Ви не підкажете, як мені пошвидше дістатись он тієї гори?
— Хвилиночку, зараз відв'яжу свого собаку...

Семен пријшов провідати хворого товариша. Господиня налила јому чарку слив'янки і припрошує:
— Випиј за здоров'я мого чоловіка.
Тој випив, глянув на хворого ј каже:
— Ох, щось ти геть слабиј. Хазяјко, налиј ще чарочку, вип'ю за јого здоров'я — повинно допомогти...

— Подејкують, що ходити босим дуже корисно для здоров'я.
— Ти маєш рацію, друже. Якщо вранці я прокинувся взутиј, то в мене жахливо болить голова.

На зупинці кондуктор із заднього мајданчику кричить водієві:
— Миколо! Зачекај трохи, іще один чоловік добіга!
Через декілька секунд:
— Миколо! Мерщіј рушај! Я јого знаю, у нього проїзниј!

Добре сміється тој, хто має довідку.

Від жінки ніхто не застрахованиј.

— Був у знајомих на обіді. Весь сервіз у них — із чистого золота! Навіть ножі!
— Невже? А ну, покажи?

Что? Где? Когда?
Только у меня ощущение что название игры придумал следователь?

Выехали в чисто поле Илья Муpомец, Добpыня Hикитич и Алеша Попович.
Добpыня Hикитич (окинув взоpом поле):
- Скукота...
Илья Муpомец (также озираясь по сторонам):
- Hи татаp блядских, ни блядей татаpских. Скукотища...
С этими словами они повоpачиваются к Алеше Поповичу и недвусмысленно
смотpят на него.
Алеша Попович (съеживаясь):
- И сам не дамся, и лошадку мучить не дам!!!

Можно ли прислушиваться к своему внутреннему голосу, который предательски каждое утро нашептывает: “Забей на работу”?!