Приколи

Приходить хлопець влаштовуватись продавцем. Шеф:
– Ставай за прилавок! Перевірю, як ти можеш працювати!
Заходить покупець:
– У вас звичайні олівці є?
– Ні...
Покупець йде геть. Шеф:
– Е-е, так не піде – всіх клієнтів розженеш! Треба казати „Вибачте, сьогодні у нас, на жаль, немає звичайних олівців, але є у широкому асортименті кольорові олівці, фломастери, маркери, олійна та акварельна фарби, туш, гуаш! Вчись!”
Через півгодини до кабінету шефа забігає геть роззлючений покупець:
– Шо це за цирк?!! Ви шо, знущаєтесь! У вас за прилавком стоїт ідіот! Я цього довбня питаю: „Є туалетний папір?” А він: „Вибачте, сьогодні у нас, на жаль, немає туалетного паперу, але є у широкому асортименті липкий папір, копіювальний папір, наждачний папір!”

1992 рік. Роки правління Леоніда Кравчука. Київ. Гідропарк. Станція рятувальників. Об’ява по радіо:
„У зв’язку з проголошенням української мови державною звертання про допомогу на воді іншими мовами розглядатися не будуть!”

Рувім стоїть у парку під деревом. Щось бурмоче. Підходить Абраша:
– І шо ти дєлаєш?
– Молюсь до Бога, шоб он мінє стоко грошей, як ліст’єв на цьом дубє.
– Ой, а як он даст, то зі мной подєлішся?
– Ой, молісь сам! Шо у паркє мало дубов?

У Коростишиві розповсюдилася чутка про новий всесвітній потоп. Всі в шоці! Збіглися до равіна:
– Ой, ребе, шо дєлать?!! Молитися?!! Їхать у Амєріку?!!
– Ша! Єврєї, нє ґайте час – вчіться дишать під водой!

Я бегу по улице, потеряв дар речи.
Из психушки я сбежал, да, я чумачечий...

Пішов дядько вішатись на березі над водою.
Ну все готово тут трухлява гілка хрусь і дядько впав в воду, вилазить на берег і каже
- Тю блін через це вішання чуть невтопився

Я настолько некоммуникабельный, что начиная разговор, уже представляю, как буду избавляться от трупа...

Завтра брошу пить и курить, в понедельник начну бегать по утрам, через неделю запишусь в тренажёрный зал. А о чём ты думаешь перед сном?