Приколи

Я ж тобі українською мовою сказала, "буду через пять хвилин", чого ти мені тепер кожних півгодини наярюєш?!!

Танец - вертикальная фрустрация горизонтального желания.

Хохол притаскивает домой зайца и говорит жене:
- Hа, зажарь мне его на сале.
- Так ведь нет у нас сала...
- Так зажарь его на масле.
- Hет у нас масла.
- Так зажарь мне его просто так!
- А-а, у нас и газа нет.
Хохол молча берет зайца и вышвыривает его в окно.
Заяц вскакивает и кричит:
- Да здравствует свободная Украина!

Начало обычное: хохол, рыбалка, золотая рыбка, три желания...
- Ммммм... Хочу, чтобы монголо-татары Швецию взяли!
- ? Пожалуйста...
- Теперь хочу, чтобы шведы отогнали басурманов!
- Изволь... Последнее твое желание.
- Хочу, чтобы басурмане опять Швецию взяли!
- ? Ты что, старче? Это же последнее желание!
- Ну так шо ж... Зато москалям знатно огороды потоптали!

Собрались щирные украинцы. Один из них спрашивает:
- Москалив тут нема?
- Hи, нема, - отвечают ему.
- Точно нема?
- Точно.
- Hу тогда давайте по-русски поговорим...

Пришел хохол в ресторан, выпил графинчик, подозвал это официанта
и спрашивает:
- Шо таке там в углу чернеется? Это ЖЫДИ?!
- Hет, это рояль.
- А шо там в углу белеется, ЖЫДИ!?!?
- Hет, то клавиши на рояле.
- А шо они каки-то желтеньки?
- Так ведь сделаны из слоновой кости!
- От жыди проклятущие! Hу пошто слоника змордовали?!

Жили-были ручка и два карандаша. И вот ручка понесла. Спрашивается: - от кого из них? Ответ: -от того, без резинки...

Влюбиться без памяти может не только склеротик…

Український олігарх Рабіновіч приймає на роботу нового охоронця своєї „хатинки”. Дає йому подивитися альбом з фотографіями.
– Це сімейна реліквія! Дивись уважно на всі фото, запам’ятовуй всі обличчя... Запам’ятай, коли хтось із них з’явиться на порозі будинку – мене немає, уїхав у відрядження, буду через півроку...

80-ті роки ХХ століття. СРСР. Часи Андропова. Київ. Поділ. Боярського викликають до районного КГБ.
– Ми рєшілі уточніть нєкоториє ваші данниє.
– Ой, раді бога!
– Сколько вам лєт?
– Пятьдєсят.
– А у нас запісано, что вам пятьдесят і із ніх ви чєтирє года провєлі в мєстах лішєнія свободи.
– Чєтирє года! Можно сказать, шо я там і нє жіл!
– У вас єсть брат’я?
– У мєня брат’єв!
– А у нас запісано, что у вас єсть трі брата за граніцей. Одін в Амєрікє, а два – в Ізраілє.
– Во-пєрвих, оні мінє нє брат’я, а ізмєннікі Родіни, а во-вторих, ето я за граніцей, а оні – на родінє!
– У вас єсть дєті?
– У мєня нєт дєтєй!
– А у нас запісано, что у вас єсть двє дочкі і син.
– А развє ето дєті?!! Ето – камні в почках!