Здоров'я не купиш, а платити за нього доводиться.
Приколи N 47-ий
Ось таку "картинку" можна побачити неподалік одного з київських ресторанчиків. Контейнер для сміття явно має схильність до переповнення... Або ж до цього просто закликають власники сусіднього закладу.
"НІ, я не притуляюся до будь-чого".
"ТАК, я справжній мужчина"!!!
Ось такі рекламні матеріали можна побачити в київському метрополітені...
Цікаво, чи це нагадає комусь щось...
Даю підказку: http://oldspice.i.ua/ (Old Spice).
Власне, вирішив розмістити "для історії".
КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА?
Маршал Фердинанд Фок був командуючим Об'єднаними силами під час Першої світової війни. Його особистого водія, П'єра, всіляко хотіли підкупити репортери, які прагнули вивудити інформацію про те, що маршал мав на думці. Вони усі хотіли знати, коли закінчиться війна. Але розговорити П'єра не вдавалося.
Одного дня репортери оточили П'єра, коли він виходив з штаб-квартири військ. Шофер сказав натовпу:
- Сьогодні маршал заговорив.
- Що він сказав? - з нетерпінням запитали вони.
- Він запитав: "Як ти думаєш, П'єр, коли закінчиться війна"?
БЕЗСТРАШНИЙ ВАРТОВИЙ
Новобранець в армії уперше заступив на чергування по КПП. Він отримав наказ не пропускати автомобілі без спеціального пропуску.
Дещо пізніше він зупинив машину, в якій сидів генерал. Генерал сказав водієві, щоб той не звертав уваги на вартового. Але новобранець вийшов вперед, направив на машину автомат і спокійно запитав:
- Пробачте, сер, але я чергую вперше. У кого мені стріляти? У вас або у водія?
Досягнути величі можна тоді, коли не звертаєш уваги на посади тих, хто знаходиться вище за тебе, і робиш так, що на твою посаду не звертають уваги ті, котрі перебувають нижче від тебе. Коли ти не стаєш гордовитим з підлеглими і не стаєш підлеглим з гордовитими.
ВЕЛИЧ ПРЕЗИДЕНТА ЛІНКОЛЬНА
Аби ублажити одного генерала, Авраам Лінкольн одного дня видав наказ про передислокацію деяких полків. Стентон, міністр оборони, будучи упевненим, що президент припустився серйозної помилки, відмовився виконувати наказ. До того ж, він ще назвав Лінкольна дурн@м.
Коли Лінкольну доповіли про це, він відповів:
- Якщо Стентон каже, що я дур@нь, отже, так воно і є, адже він майже завжди правий. Думаю, треба поїхати і поговорити з ним.
Так він і зробив. Стентону вдалося переконати керівника держави, що прийняте рішення було помилковим, і Лінкольн швидко відмінив свій наказ. Кожному було відомо, що, окрім усього іншого, велич Лінкольна полягала в тому, що він вітав критику.
