1961 рік, 12 квітня, Карпати.
Сивий гуцул стоїть на вершині, дивиться на полонину, люльку смалить.
Підбігає онук, радісно так вигукує: "Діду, діду, москалі у космос полетiли!" Дід не реагує, тільки люлькою пихкає.
Після -надцятого разу дід скошує очі до онука і питає: "Що, усі?"
Помирає людина. Потрапляє в рай. Її зустрічає апостол Петро. Людина:
— Пробачте, що вас турбую, але у мене до вас є одне запитання.
Апостол:
— Слухаю вас.
— Скажіть, у чому був сенс мого життя?
— Вам дійсно треба це знати?
— Звичайно.
— Пам’ятаєте, ви у 1983 році їздили у відрядження до Краснодара?
— Е… Ну…
— І ви ще познайомилися в купе з попутниками.
— Мабуть…
— І ви пішли разом у вагон-ресторан.
— Так.
— І за сусіднім столиком сиділа жінка.
— Можливо.
— І вона попросила вас передати їй сіль.
— Е-е-е… Може бути…
— І ви передали їй сіль.
— Так.
— От.
- Дідусю, ось тобі на День Народження мобільний телефон! Остання модель!
- Так тихiше! Значить, я просинаюсь рано вранцi, iду дою корову, потiм годую свиней, iду на город починаю косити, потiм сапаю, колю дрова, весь день руки в роботi, а ти менi принiс цю залізяку… Блютуз де?… Де блютуз, питаю?!
Вечірка на хаті. Ді-джей на вінілі. Екстазі. Кокаїн з кредитною картою. Хтось марки ковтає. Хтось спідів довбонув. Повне беззаконня, коротше. Дзвінок в двері. Відкривають – на порозі дідусь з мішком трави за спиною:
- Я чув, вас тут всякою хімією труять?