Фрідріх II, прусський король, який жив у вісімнадцятому столітті, вважав себе освіченим монархом. Одного разу він вирішив проінспектувати столичну в'язницю та у супроводі свити відправився оглядати камери з ув'язненими. В'язні один за одним падали на коліна перед монархом, описували свої пригоди і, зрозуміло, наполягали на повній своїй невинності.
Однак один ув'язнений ні на що не скаржився і не протестував. Це викликало цікавість короля, який промовив:
- Гей, ти!
Ув'язнений підняв голову:
- Так, ваша величність.
- А як ти опинився за гратами?
- Засуджений за збройне пограбування.
- Чи визнаєш свою провину?
- Звичайно, визнаю. Я повністю заслужив це покарання.
Вдаривши тростиною об кам'яну підлогу, Фрідріх наказав:
- Начальник тюрми! Негайно звільнити цю людину. Його не можна тримати тут, інакше він може погано вплинути на всіх цих чесних, добрих і невинних в'язнів ...