Хлопчина приблизно двадцяти років сидить у метро. Задрімав. До вагону входить матуся з молодою, але добряче вже вагітною, скоріше за все, донькою. Озирається. Усі місця зайняті. Ніхто не встане, не поступиться. Мати бере доньку за руку й підводить до хлопчини що дрімає. Злегка стукає його сумкою по коліну. Він розкриває очі, тітка з суворим видом кивком вказує йому на свою вагітну доньку. Хлопець дивиться на них спочатку тупо, потім очі його наливаються нескінченним жахом: - Це не я! Я її взагалі не знаю!