В залі суду.
Суддя: "Обвинувачений, розкажіть як все було".
Обвинувачений: "Ну, бля..., тут взагалі то нема що казати... Я, короче, той... бля... приходжу до дому, а жінка бля... у ліжку нах..., гола. Я бля і запідозрив у тій обстановці, що то щось бля нето нах... Давай шукати... Я бля підліжко, нема нікого, Я бля до шафи, тоже ніхуя... У ванній, на кухні, в кладовці... Нема і піздєц... Взяв сігарєтку і пішов на балкон, думаю покурю блядь ... І тут блядь, з мого підїзду вибігає.... Єбать... в трусах і в майці... Ну я невтримався і його тумбочкою з балкона ХРЯСЬ!"
Суддя: "Добре, дякую. Потерпілий розкажіть суду як все було."
Потерпілий: "Нууу.... я.... і не розумію до тепер як все так подурному сталося... Справа в тому, що я живу в тому ж підїзді, що і обвинувачений. І того чудового сонячного ранку, весь з піднесеним та прекрасним настроєм вибіг на прогулянку. І як завжди одяг на себе шорти та легеньку маєчку. І тут... Ви не повірите... оця, перепрошую сволота, мене з балкона тумбочкою ХРЯСЬ!".
Суддя: "Дякую. Свідок, розкажіть як все було."
Свідок: "Ну я бля ващє ніфігфа нє понимаю. Я ето, сіжу сєбє спакойна в тумбачкє..."