Це знають тільки лиш знавці,
Аніж великий кухоль пива,
Холодний кухоль у руці.
А пиво там немов олива,
В нім сонце залишило слід.
Як воно піниться грайливо
І розпаляє апетит!
Яка нечувана щедрота,
Який небачений екстаз,-
Ось, ти несеш його до рота,
Хвилюючись, як в перший раз.
І божевільними вустами,
Мов у обіймах диво-сну,
Ти цідиш, цідиш до нестями
Цю благодатну рідину.
А потім швидко і відразу,
Коли несила вже терпіть,
Ти добіжиш до унітазу.
О, що за неповторна мить!
Струмок заб’ється і заграє...
Це Рай, панове, це – Едем!
Душа полегшено зітхає
Під спорожнілим міхурем.
Автор - Анатолій Матвійчук.
Коментарі
ПИВОМАН
17.05.09, 14:35
Al KazlOFF
27.05.09, 14:44
В химию синьки!
Гість: Сумчанин
37.05.09, 14:45
за благодатну рідину

Грымза
47.05.09, 14:48Відповідь на 2 від Al KazlOFF
Думаешь? ЩаЗ отправлю.
Al KazlOFF
57.05.09, 14:51Відповідь на 4 від Грымза
уверен!!!
Грымза
67.05.09, 14:57Відповідь на 5 від Al KazlOFF
Ужо.