Якось їду я пізно ввечері додому (це був четвер -- не п’ятниця, близько 22:30). Заходжу в маршрутку...

Там ходить по салону здоровань-водій (ніби тверезий) і збирає гроші.

Збирає -- й намагається хохмити.

Один мужик йому дає 50-ку -- а водій і каже:

"І шо ж це ти такі гроші возиш? Хіба можна крупними купюрами? Ось прийдеш додому -- а жінка й витягне в тебе із кармана. А якшо дрібними, то хоть шось та й останеться".

Усі благочинно посміхаються (особливо дівчата), водій далі збирає гроші й жартує.

Потім сідає за кермо -- і продовжує щось балакати. Щось смішне, на його думку. Типу "які гарні дівчата..."

"Щось до мужика ранувато прийшло пятнічноє настроєніє. Зараз почне пересалівать ліцом," -- подумав я...

Не пройшло й 3-4 хвилин -- і мужика потягло на співи:

"Чого це ви такі всі серйозні сидите? Ось давайте я вам заспіваю!
Знаєте гімн Совєтського Союза?

Союз нерушимый
Республик свободных...

А давайте заспіваю гімн холостяков:

Лучше мне гангрена, чем семья,
Не нужна в постели мне змея,
Не хочу я получать рогов
От таких, как я, холостяков..."

Усі з подвійним зацікавленням повернули очі в бік кабіни. Водій почав відчувати себе суперзіркою:

"А тепер -- гімн старих дєв!..."

Тут я відчув себе провидцем. :)

"...Встанем как один,
Скажем: не дадим!..."

Мужика заносило все далі:

"А тепер -- гімн сіфілітіков!" -- урочисто промовив наш герой, витримав артистичну паузу й продовжив:

"Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами..."

Тут деякі пасажири -- особливо молоді дівчата -- тихо заржали. І ясне діло, що сміялися вони не через те, що вдався жарт, а саме з цього мужика -- здоровенного дорослого дядька, мабуть, батька кількох дітей, який сидів за кермом і в той же час падав усе нижче.

Пару жінок уже не юного віку, судячи з виразів облич, явно виношували плани напіддати водію в обличчя чимось важким і твердим. У принципі, в мене теж поступово почала народжуватись думка якось йому пояснити, що він не правий. :) Але до виходу залишалися лічені сотні метрів.

... Потім були "гімн дєвствєнніц", "гімн пєдіков" -- а потім я вийшов на зупинці. :)

Що було там далі -- не знаю. Мо, хтось допише?.. :)