Ідуть два кума по полю. Літо. Спека. Тут під стиртою знаходять торбину, а в ній півлітра, хліб, сало. зраділи. сіли випили все, закусили. ідуть далі, бачать - дід косить. стало їм зрозуміло, що то була дідова торба. вирішили якось дідові сказати, що його обід з,їли.
- Діду, а от ви без хліба косити можете?
- Та, певно, що можу.
- А без горілки?
- Можу, чого ж ні!
- А без сала?
- Е, без сала - ніяк.
- Це ж чому?
- Та бачите, коли сонце дуже припікає - я дістаю шматок сала і по сраці ним мащу, а тоді далі собі кошу!
Тут один кум до другого:
- Я ж тобі казав - гімно, а ти гірчиця, гірчиця!
- Діду, а от ви без хліба косити можете?
- Та, певно, що можу.
- А без горілки?
- Можу, чого ж ні!
- А без сала?
- Е, без сала - ніяк.
- Це ж чому?
- Та бачите, коли сонце дуже припікає - я дістаю шматок сала і по сраці ним мащу, а тоді далі собі кошу!
Тут один кум до другого:
- Я ж тобі казав - гімно, а ти гірчиця, гірчиця!
5
