Приходить чоловік до коханки. Тільки розляглися та лягли в ліжко, як бачать — по стіні повзе павук. Чоловік спершу хотів його вбити, а потім подумав і каже сам собі: «Хай живе Боже створіння…» За якусь годину — дзвінок. Повертається законний чоловік. Жінка свого коханця — на балкон. Той стоїть голий, мороз, дев’ятий поверх. «Усе», — думає, — «змерзну, вранці тільки труп мій знайдуть». Раптом бачить — повзе павук:
— Чоловіче, ти мене пожалів — тепер і я тобі віддячу. Сплету павутину, і ти спустишся по ній на землю.
— Як я спущуся? Я — важкий, павутина — тоненька, обірветься…
— Слухай, ти ж віриш у чудеса? Ось, наприклад, я людським голосом говорю — невже це не чудо? Ти лише смикни себе три рази за статевий орган — і станеш маленьким, як я. Потім знову смикнеш тричі — станеш знову нормальним.
Чоловік смикнув себе тричі — і став маленьким-маленьким. Спустився на землю. «Усе — думає — врятований. Треба ставати знову великим». Смикнув він себе тричі за оте саме місце — нічого. Знову смикнув — не допомагає. Стоїть у відчаї, смикає себе…
Раптом хтось його тихенько торкає за плече:
— Іване Івановичу! Мало того, що заснули під час сесії Верховної
Ради, то ще й онанізмом займаєтеся!!!