Колись починаєшь ти розуміти,
Як треба по-справжньому в світі цім жити!
Тоді розквітає для тебе все небо,
І більшого щастя тобі вже не треба!
Коли підіймаєшься вранці на кручі,
То чуєшь Дніпра ніжні хвилі співучі!
Тоді тобі хочеться крикнути в небо,
Що більшого щастя тобі вже не треба!
Коли хтось сміється поруч з тобою,
І руку її відчуваєшь рукою,
Тоді тихо кажеш ти в чистеє небо,
-Ось воно щастя! І більше не треба!
Але наступає той день випадково,
Коли люди є, а потім - нікого!
І бачиш ти небо, як колір асфальта,
І знаєш: що щастя не буває багато...
Як треба по-справжньому в світі цім жити!
Тоді розквітає для тебе все небо,
І більшого щастя тобі вже не треба!
Коли підіймаєшься вранці на кручі,
То чуєшь Дніпра ніжні хвилі співучі!
Тоді тобі хочеться крикнути в небо,
Що більшого щастя тобі вже не треба!
Коли хтось сміється поруч з тобою,
І руку її відчуваєшь рукою,
Тоді тихо кажеш ти в чистеє небо,
-Ось воно щастя! І більше не треба!
Але наступає той день випадково,
Коли люди є, а потім - нікого!
І бачиш ти небо, як колір асфальта,
І знаєш: що щастя не буває багато...
1
Коментарі
gospodarz
19.09.09, 15:47
gospodarz
29.09.09, 15:48
українською -
aiDARKa
39.09.09, 23:49
Да, к сожаление это единственное на украинском..