Якось в престольний празник захотів Іван чарку хильнути, але ж грошенят то немає... Прийшов він до лихваря Соломона та й каже:
- Соломончик, позич гривака...
- Такі да, от тобі Ваня я ніяк не можу відмовіти, але ж треба якусь заставку....
- Гаразд, ось мій картуз(головний убір), геть файний, бери...
- Добре, добре...але в кінці місяця мусиш віддати мені вже два гривака...
- Та гаразд, давай хутчіш, бо в горлі першить, так хильнути хочеться...
- Ваня, я от подумав...ти зараз вип"єш, посваришся з жінкою, діти плакати будуть....вай біда....та і віддавати в кінці місяця аж два гривака тобі буде геть тяжко....
- Так, Соломончик, тяжко....
- Так от Ваня, давай так - зараз ти в мене не будеш брати гривака, зате прийдеш додому тверезий - мир буде, та і в кінці місяця будеш винен мені всього навсього один гривачок....
- Ой, Соломончик, який ти добрий і розумний чоловік.....
Зраділий і ощасливлений Іван вийшов на двір, поглянув на ясні зорі....стоїть він так, тверезий, без картуза, ще й з боргом на кінець місяця....Стоїть і думає - начебто все правильно, АЛЕ ЩОСЬ ТУТ НЕ ТАК....... ;)-