Алукард, - звичні трудові будні...

Алукард та Вікторія Серас, - про тили теж не слід забувати.

Інтегра та Волтер, - класичний стиль.

Отець Олександр Андерсон та Алукард: чарівна паличка усе переможе!

Піп Бернадотте: найманці не здаються... Навіть якщо дошка для гри вже над головою!

Вікторія, Інтегра та Алукард: далі буде... )))

Серас і Піп йдуть по лісу і бачать під кущем нерухоме тіло Алукарда. Вони зупинилися і підійшли ближче. Алукард виявився "живим", але добре пом'ятим і без свідомості. У декількох метрах від нього вони побачили тіло отця Олександра, в такому ж стані. Надавши обом першу допомогу, вони привели Алукарда до тями і запитали, що сталося. Він розповідає:
"Йду я собі по лісу, тут бачу на галявині цей ось націлює на мене мечі! Я націлюю на нього свій “Шакал” і кричу йому: "Максвелл - :censored" А він мені кричить у відповідь: "Хелсінґ - :censored:"! І ось ми стоїмо посеред галявинки, посміхаємося і потискаємо один одному руки, і тут нас збив пробігаючий олень"!

Серас, лови ножики!
- ААААААААААА!!!
- Не впіймала, чи що?

Інтегра біситься:
- Алукард, чому кров на підлозі?!
- Даруйте, пані, вирвалося.

Якось розговорилися Серас, Інтегра та Алукард "про життя".
Обговорювали, хто що хоче почути на своїх похоронах.
Інтегра каже:
- Я б хотіла б, щоб люди сказали, що я чесно служила королеві, принесла багато користі державі.
- А я хотіла б, щоб вони сказали, що я була хорошим солдатом, врятувала багатьох людей від усякої нечисті., - каже Серас.
Інтегра звертається до Алукарда:
- А ти що хотів би почути на своїх похоронах?
- Дивіться, ВІН ВОРУШИТЬСЯ!!!

У церкві молиться отець Андерсон. Раптом вривається зовсім п’яний Алукард і починає задувати усі свічки, які тільки є. "Що ти твориш !!?" - кричить Андерсон. "Та пішов ти, у мене день народження" – відповідає Алукард натомість.

Алукард звітує щодо виконання завдання:
- Пані, наказ виконано. Крім того, довелося прибрати небажаного свідка.
- Кого?
- Та втрапила якась стара дур@п@ в балахоні і з косою.

Інтегра і дядько Річард, який переслідував її, ввалюються до каземату і бачать, що труп, який сидів в кутку, встає, тримаючись за голову, і запитує:
- Я де?
- В родовому маєтку Хелсінґів, - відповідає очманівши Річард.
- До біса подробиці! - Страждально вигукує Алукард.- Рік який?!

Вирішила Інтегра навчити Алукарда поводитися з комп'ютером.
Посадила його за “Ворд”, стала показувати, що до чого. Тут її покликали до телефону. Повертається - правий нижній кут монітора прострілений, Алукард сидить, нудьгує.
- Ти що натворив?! - Підбігає Інтегра.
Алукард обурено відповідає:
- Я один з самих старих вампірів, практично безсмертний, навіть Ватикан мене боїться а якась скріпка буде мені коло скроні пальцем крутити?!

"Живий куточок" (напис на дверях кімнати Алукарда).