Було це під час навчаня в інституті. Вечеряли ми одного разу після занять всією нашою компанією. З їстивних запасів залишалось тільки сало й літрова банка меду. Вітя з Житомира, смакуючи мед великою столовою ложкою, запитав в Толика, який цей мед привіз з хмельниччини:
- Это мед липовый?
- Чого липовий, настоящий!
*****
Після занять вирішили пообідати в пельменній. Знаючи, хто може "купитися", починаємо по дорозі висловлювати своє невдоволення зростанням ціни на пельмені. Ніби вчора ще були по 10, а сьогодні вже по 30. Краєм ока помічаю, Толик вповільнює крок. Зрештою зупинився й каже нам услід:
- Я в гуртожиток, ну їх на@уй ті пельмені!