- Ну що ж вони не йдуть?
І тут Вовочка (посміхаючись) :
- А я думаю..
Мати - раз йому запотиличник. Мовчи, дурень, тут гості. Час до обіду, мати жениха знову накриває стіл, напої, закуски. Усе до столу, наречених немає. Мати:
- Та де ж вони?
Вовочка (паскудно посміхаючись) :
- А я думаю..
Бац, знову по вуху.
Ну, на вечерю та ж історія, немає наречених. Мати вже в паніці:
- Нічого не розумію, чому їх немає?
Вовочка (закриваючи вуха) :
- А я думаю..
- Ну говори, біс з тобою.
- А я думаю, коли учора вночі брательник в шафі вазелін шукав, він мій клей для авіамоделей помилково узяв.