Как много тех....
- 24.01.11 13:25
- історії
И мало тех, с кем хочется проснуться.
А в чувстве,больше не дурманит хмель,
Ты просто ждешь мгновенья отвернуться.
Проснувшись,видишь,что одна,
Лежишь на брошенной постели.
И вереницей, бродят имена,
Уже не здесь, они ведь не согрели...
И каплей падают,в тебе не находя,
Ни отзвуков, ни мыслей, ни желаний,
Пустые чувства, стыдно уходя,
Позорно нищими от пира ожиданий...
Как много тех, с кем можно лечь в постель
Быть может, есть и те, с кем хочеться проснуться,
И если вдруг, мы в них увидим цель,
Мы сможем к ним с любовью дотянуться...
Коментарі
Гість: l2_star
124.01.11, 13:59
VиKуSя -- Вот это да стих чуть не до слез тронул.


VиKуSя- Молодец
VиKуSя- Молодец
VиKуSя- Молодец
анонім
224.01.11, 14:00Відповідь на 1 від Гість: l2_star
Гість: l2_star
324.01.11, 14:03Відповідь на 2 від анонім
НЕТ это ТЕБЕ спасибо!
если есть есче давай , какоето настроение упавшее
анонім
429.01.11, 14:00Відповідь на 3 від Гість: l2_star
Гість: l2_star
529.01.11, 21:22Відповідь на 4 від анонім
спс жду