Я, на жаль, не мандрівниј лицар якиј бореться з несправедливістю, де б її не вгледів. Але прошу вас, пані, переменіть гнів на ласку. Мені дуже шкода, що я образив ваші почуття. Справді, це був недоречниј гумор. Дарујте мені це.
За звичай я не прискіплива і адекватно реагую на будь-що. Мені дуже приємно, що ви вірно зрозуміли про що йде мова.?. Адже акцентувати увагу на "москальській" темі - це також можна віднести до расизму.
Тем более что большинство народа относится лояльно друг к другу и к нашему разноязычию. Я знаю в совершенстве - оба!
Добродіјко, як на мене украј образливо, що геть чисто всі вважають мя причетним до «злочину», яке виклика у мене глибоку відразу. Я не є расист, і не люблю коли ображають євреїв або негрів тощо. Але ж якось маю захищати права українців в Україні, бо не хочу аби з ними сталося як з автохтонним населенням в Америці. А намагатися всім сподобатися - марна справа, мем. Відтепер уникатиму надмірностеј і стерегтимуся прикрої відвертості. Спасибі, ваша українська мені дуже сподобалась.
Исходя из вашего письма, я поняла, что не одну меня это зацепило? Если я вас обидела - приношу извинения. Но просто - не приятно. А нравиться или не нравиться всем - как я говорю - "Я не прияник. чтобы нравиться всем", но всегда есть мера... А насчет "Прикрої відвертості" - откровенность не в этом заключается. Всего наилучшего.
Комментариев: 8