Козаки з походів славних
Вертались на Січ,
Притомилися і в плавнях
Застала їх ніч.

Примостилися в наметах,
А хто – просто так,
Сплів з лози тугі тенета
Молодий козак.

Треба рибки наловити –
Та й зайшов у брід,
Думав юшки наварити,
Поїсти як слід.

Так чекали всі терпляче
Щуки і лина,
Коли витягли , то бачать :
Рибка лиш одна.

Золота луска іскриться,
Який тут навар ?
Каже : « Ваша я боржниця,
Маю божий дар !

Я виконую бажання
Зразу три підряд
За одне своє прохання
Відпустить назад»

Отаман погладив чуба
І промовив враз:
« Хай по-твоєму все буде,
Є бажання в нас :

Хочемо, щоб хан монгольський
Цілою ордою
Вирушив на шведське військо
В цей же день війною.

А як дійде до кордонів,
Шведів не рубає.
Як спочинуть його коні
Хай назад вертає.


Коли це тобі під силу
Козаки із Січі
Цеє чудо попросили б
Повторити тричі»

І пірнула рибка в воду
Тричі виринала.
« Чим же швед вам той зашкодив,»-
Врешті запитала.

« Пам’ятаю , як здружились
Разом у Полтаві.
Звідкіля така неприязнь ?
У чому тут справа ?»

Козаки у довгі вуса
Тоді посміялись :
« Що ж, признатись тобі мусим
Чого домагались.

Три рази ішли ордою,
Тричі повертали.
Шість разів тоді виходить
Москалів топтали»

Антоніна Дутчак