Мужик прокидається з похмілля. Голова як свинцем налита, руки-ноги як чужі, не піднімаються. Він сяк-так повернувся на бік і жалібно так, з надривом стогне:
- Ша-арік ... Ша-а-арік ...
Підбігає пес, скиглить, лиже. Мужик на нього як дихне і говорить з останніх сил:
- Шукай!