Жили у селі двоє сусідів — Петро і Микола. Прийшла війна, зайшли у село німці. Петро пішов у ліс, партизанити, а Микола у селі лишився.
Тож приходять німці до Миколи, кажуть, як скажеш, де партизани ховаються, дамо корову і лантух картоплі. Подумав Петро, подумав, - і Петра, звичайно, шкода, і... А!...
Тож іде по селі, веде корову, несе лантух картоплі, аж як назустріч німці уже Петра ведуть. Петро порівнявшись з Миколою набрав слюни тай "Тьху!" Миколі у пику.
(Микола, обтераючись) - Та ти шо, Петро, обідився, чи шо?..
Тож приходять німці до Миколи, кажуть, як скажеш, де партизани ховаються, дамо корову і лантух картоплі. Подумав Петро, подумав, - і Петра, звичайно, шкода, і... А!...
Тож іде по селі, веде корову, несе лантух картоплі, аж як назустріч німці уже Петра ведуть. Петро порівнявшись з Миколою набрав слюни тай "Тьху!" Миколі у пику.
(Микола, обтераючись) - Та ти шо, Петро, обідився, чи шо?..
4
