… Я кохаю тебе! Я готовий повторювати це знову і знову, і нехай мої друзі вважають мене диваком, божевільним – нехай! Тепер ти моя … Ти лежиш переді мною, повністю відкрита моїм поглядам, прекрасна, бездоганна у своїй холодній красі.Я ніжно торкаюся до тебе, пестячи своїми вмілими руками, адже я ж знаю, як запалити в тобі вогонь, який не згасне всю ніч, до самого ранку.
Коли я побачив твою фотографію в газеті, я зрозумів – ми створені одне для одного. У невірних лініях чорно-білого друкованого відбитка я впізнав свою долю.Знайомі казали мені: вона не для тебе, забудь про неї, але я вже знав, що не можу скрутити у бік зі шляху, який веде до тебе. Мене не злякало навіть твоє гучне ім’я – адже я гідний тебе. Дізнавшись про тебе більше, я відкинув усі сумніви – ти повинна бути моєю!
Нашу першу зустріч я запам’ятаю на все життя – твої чудові риси завжди стоять перед моїми очима, кожна лінія, кожен вигин – вони завжди зі мною. Тоді не було сказано ні слова – нам не до чого порожні слова.
Ти – найдорожче, що у мене є.Я не розлучуся з тобою за всі скарби світу, ми будемо разом кожен день, кожну ніч. Разом ми будемо працювати і відпочивати, творити і руйнувати, радіти і ненавидіти. Удвох – ти і я.
Нехай твердять злі язики, що наша любов не вічна – пройде рік-два і ми розлучимося, я знайду собі іншу і забуду про тебе. Ні, я не можу віддати тебе нікому – це все одно, що вирвати своє серце. Так, до тебе у мене була інша …Це трагічна історія – вона загинула як зірка, згорівши у яскравому спалаху полум’я. Я думав, що не переживу цієї втрати, плачу в її неживих останків – з нею пішла частина мого життя. Але – час лікує. Час і ти – ти надала моєму житті новий сенс.
А пам’ятаєш, з якою заздрістю і захопленням дивилися на нас чоловіка, коли ми їхали додому? Пам’ятаєш того хлопчини, який довго не міг відірвати від тебе очей? Так, я щасливий! Ти відкрила для мене нові горизонти, тепер я здатний на те, про що й гадки не мав раніше.Я знаю, що можу довіряти тобі більше, ніж собі. Я знаю, що ти ніколи не підведеш мене і допоможеш мені, що б я не робив.
Твоє ім’я звучить для мене як пісня, як молитва, як заклинання, як поема, я готовий повторювати його знову і знову – ASUS P2B-B, моя материнська плата …