Ось сижу вечером за ноутбуком, жую помідор і вирішую ЗНО онлайн по хімії.
Натискаю завершити тест і бачу - 190 балів, перехрещуюсь і шукаю річ-талісман щоб взяти на справжній екзамен.
І тут на очі попадається помідорка, хоча вже половинка.
Підриваюсь зі стільця, несу сіль, солю цю помідорку, мариную і в банку.
Пройшла година, дві, а банка стоїть.
Невтримаючись говорю:
- Ну і чорти з ним!
Дістаю сало, ріжу і несу горілочку та з чорним хлібом і зеленим лучком.
Наливаю чарку й говорю матері, що з ошарашеними очима на мене дивитися прийшла:
- Слава україні!
Випиваю чарку горілки, закусую хлібцем з салом і забуваючи що мені не можна пити - відключаюсь.
Просинаюсь, голова болить, очі горять. І світлом ярким йде матінка до мене і мовить - що ж у світі твориться, що ти робиш?
А я говорю без думки:
- Зно - ЗНОм а Україна і її традиції дорожчі, я патріот, і ти, чому ми повинні бути ляльками
іностранних загарбників, ми незалежна країна. Слава, слава Україні!
Мати ошарашена від цього преться через коридор до батька. І чую голос неньки:
- Старий пендель, я не заважаю тобі теж, патріоте, пити, але ж дочку, дочку мені збережи!