— Дашуня, не штовхай дєвочку!

— Нікітка, хватить облизувать теремок! Прєкратітє, дєті, сипатись піском!

Поміж розмовами про погоду і серіали мами на дитячому майданчику виховують дітей. Відволікаються, щоб обтрусити чиюсь дупку від піску, протерти руки вологою серветкою, дати пряник.

Біля гойдалки конфлікт — Дмитрик стукнув Софійку лопаткою. Дві мами поспішають на вереск. Кожна боронить своє дитя.

— Дімочка, це вона перша почала? Ну, всьо равно, малєньких не обіжай, — дає настанови мама у зеленому пуховику. Звертається до опонентки: — Учіть дітьо культури!

— Сонєчка, нада було дати здачі, — мама у строкатому шарфі на репліки не зважає, поправляє насупленій доньці шапочку з кицею Кітті.

Злість обидві зганяють на дядькові, що наблизився до пісочниці з собачкою без намордника.

Біля гойдалки конфлікт — Дмитрик стукнув Софійку лопаткою

— Он же еще щенок! — пробує виправдовуватися чоловік. За мить під напором матусь хапає пса під пахву і вшивається з двору.

— Ви не бачили нашої машинки? Така червоненька, із "Тачок". Комусь дали погратися і загуло, — молода мама водить майданчиком заплаканого синочка. — Ну, згадуй, Вітя, хто забрав?

Мами знизують плечима. Пропонують зарьованій дитині іграшковий візочок і м'яч. Вітя невтішний. Вони вивертають кишені, простягають малюкові цукерку і яблуко. Вітя ридає ридма.

— Ну все, нагулялися, — нервується мама. Шарпає Вітю за руку й силоміць виводить із майданчика.

Додому розходимося, як починає темніти. Перед нами мама в зеленому пуховику. Знову повчає сина:

— Нємєдлєнно спряч, будеш дома іграть!

І син слухняно кладе до кишені машинку. Таку червоненьку, із "Тачок".