На одне місто напав якось дракон. І зажадав, щоб йому кожного дня дівчат-красунь на поживу приводили. Інакше - "все місто спалю і міщан з'їм". Засмутилися люди, привели одну дівчину до дракона, та плаче, кричить, благає, але не послухався дракон, проковтнув її. Наступного дня іншу дівчину приводять. Голосно кричала дівчина, плакала. Не пожалів її дракон. Зжер.
Третього дня знову очікував дракон на дівчину. Але не вели йому міщани дівчат.
Годину чекав, й другу, і третю. Зібрався вже до міста летіти, усіх вогнем спопелити, раптом бачить: йде до нього... Лишень якась тиха і обличчя закрит...