Їдуть по пустелі на верблюді монах з черницею. Верблюд візьми і здохнув. Сіли, думають що робити. Робити нічого, ні їжі, ні води.
Черниця:
- Ну що-ж, брат, все одно помирати. Давай хоч тоді уявімо що ми в раю, роздягнемося, не будемо знати сорому!
Монах:
- Ну давай!
Роздяглися. Черниця тицяє пальцем ченцеві в пах:
- Брат, хе-хе. А чого це у тебе там таке бовтається?
- О-о-о, сестра! Це корінь життя! Якщо я вставлю його в тебе – народиться життя!
- Так якого-ж фіга ми тут сидимо??? Вставляй верблюду, і поїхали