Приколи

- Тьотя Люба! А Ви знаєте, що Ваш син - голубий?
- ШО?! ЗА ЯНУКОВИЧА ГОЛОСУВАВ?!!
- Та ні! В хорошому смислі цього слова...

За те, що Верховна Рада постійно розпускається, народ ласково прозвав ії «ДІМ РОЗПУСТИ».

Очередная инъекция в экономику на поверку оказалась все той же клизмой.

- Іване, пора тобі женитися.
-На кому?
-Та хоч би на Гапчиній Марії.
-Не подобається мені Марія...
-То на Миколовій Галі.
-І Галя мені не подобаєься.
-То хто ж тобі подобається?
-Володя...
-Тю... Так він же – москаль!

Сьогодення. Україна. Черкаська область. Селище міського типу. Над полем літає кукурузник і орошує його.
Двоє дядьків уважно стежать за літачком, сидячи в тіньку та смакуючи свіженьким сальцем,
пахучим українським хлібом та кришталево-чистою самогоночкою. Раптом літачок губить контроль і
вдаряється в житлову двоповерхову споруду обабіч поля.
Збиває балкон і з поламаними крилами падає перед під`їздом. Хвилина мовчання, після якої дядьки перезирнулись:
- І що ви на це скажете, куме? - питає один другого.
- Та що тут казать! ЯКА КРАЇНА - ТАКИЙ І ТЕРАКТ!!!

Дзвінок в виборчу комісію:
— Я хотів би стати президентом.
— Ви що, ідіот?
— А це обов"язкова умова?..

— Куме, що це ви комуняк з дробовика стріляєте, це ж довго та неефективно, візьміть у мене кулемета.
— Е, куме, вибачайте, але маю час і маю натхнення.

Дзвінок Путіну
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.

(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.

Кризис!
Вчера - в жопе!
Сегодня - в жопе!
Завтра - уж точно, в жопе!
Похоже, ситуация стабилизируется!

Виходить Кучма на берег моря, і бачить там Кузьмука, який все плаче і плаче. Кучма:
- Чого, Сашку, плачеш?
- Та он збили ракетою москальський ТУ, жалко..
- Нема чого жаліти й ревіти! Я тобі післязавтра нову ракету куплю..