Кілька слів від мене... Розумію, що публікація цієї історії в мене може бути сприйнята дещо неоднозначно, але мене в ній зацікавила сама специфіка стосунків батьків та дітей, як і атмосфера, котра панує у цій армії... Гадаю, що Вам теж може видатися цікавою ця історія.
______________________________________
- Дзвонить минулого тижня, - Лея п'є каву, сміється і розповідає - ти де, запитую. Про всяк випадок запитую, вона ж може де завгодно бути.
- Та так, - відповідає. - Я тут. У Офакім.
- Господи, що ти робиш в Офакім? Це на краю світу, і край цей, як би так би мовити. Не найблагополуч...