Как долго я тебя искал по свету
Много-много лет, пол жизни уже нету

Ты мое маленькое чудо
Ты моя жизнь моя душа
Кто создал тебя такую
Кого должен благодарить я

Тебе бачити поряд - єдине бажання,
Не має палкішого в світі кохання!
Очі твої, усмішка, дотик, обійми...
Мій розум пронизан лише ними.

Протягну до тебе свої руки
Без тебе нестерпні муки!
Обніму і ніколи не відпущу,
За тебе помру, тебе захищу.

Моє ясне ти сонце, надія моя!
В тебе сама чарівна посмішка.
Моє серце сильніше калатає,
Ніколи більшої любові не пізнає!