Коли зима надвечір входить в місто,
Усі жалі вкриває синій сніг.
Спалахують вогні. Немов намисто,
Видзвонюють і котяться у ніч.
І ви, мій друже, знову, мов дитина,
Рятуючись від смутку й самоти,
Купуєте ялинку, апельсини,
Якісь прикраси, дощик, серпантин…
Зоря стоїть над світом – і не гасне.
І спогади світлішають. І вам
Так хочеться повірити у казку –
Дитячу казку світлого Різдва
