Приколи Ларус

І таке буває...

Один знайомий розповів історію, що сталась колись з його знайомим...
А було це так... Той чоловік поїхав відпочивати у Грузію. Ось іде він аж тут грузин плавки продає. "Дай, - думає, - куплю".
Підходить до продавця і говорить:
- Мені плавки будь-ласка.
Той вручає йому плавки і говорить:
- Три рубля.
Покупець шукає гроші. Дає пятірку. Чекає на здачу. Грузин мовчить. В чоловіка вривається терпець:
- А здача?
- За чем тебе сдача дорогой? - відповідає продавець. - Ты что бедный?
Чоловік ошелешено мовчить. Потім говорить:
- Дайте мені ще одні плавки...

Читати далі

І таке буває...

Сьогодні, вже з ночі іде дощ і мені чомусь пригадався один випадок із студентських років. Його розповіли мені одногрупники.
Поїхали одного разу декілька груп студентів на кілька днів, в одне із сіл області, на допомогу хілборобам, в колгосп. Там знаходилась спортивна база нашого закладу. ( Я тоді не їздив, бо тільки повернувся із Сургута, був там в будзагоні). Та так сталося, що вже на другий день перебування зарядився дощ. Отож цей день так і просиділи студенти нудьгуючи. На другий день, ранком, випогодилось. Поча...

Читати далі

І таке буває...

Залишився після роботи. .Тишина.... Майже нікого вже не має. Дай думаю щось напишу....
Посидів... .Подумав... А про що власне писати День видався нікудишній... , настрій так собі... . Тож напишу щось веселеньке....
... Це вже було давненько. Їду в тролейбусі. Щось собі думаю. Раптом чую:
- Ваш талончик?
Повертаю голову, це не до мене, до якогось мужика.
А він:
- Я учасник бойових дій.
- Показуйте посвідчення! - невідступає кондуктор.
-Забув.
-Щось замолодий ти голубе, - йому у відповідь.
- Я й зараз воюю! - чути впевнену відповідь.
- А це ж де? З ким?
- З жінкою. Вдома. Вже о...

Читати далі

І таке буває...

Не давно почув історію із студентських спогадів одного вірменського письменика Вагана Самсоновича, здається, фамілії не знаю ( якщо хто в курсі підкажіть). Це було ще за часів Радянського Союзу. Так от:
Він із своїми друзями студентами організували вечірку. Зійшлися всі. Не було тільки Сергія. Та ось стукіт в двері. Студенти відкривають - Сергій. Але який - весь обідраний і в синяках. Що трапилось запитують його?
"Та розумієте, - почав розповідати Сергій. - Я поспішав до вас на вечірку, але згадав, що мав передзвонити до товариша. Зайшов в телефонну кабінку, що на вулиці. Набираю номер...

Читати далі