куди вже оптимістичніше ? бачу куди йдемо, бачу як народ руйнує своє життя і каже це крок вперед. вірю що дійде, вірю що буде краще, хоча розумію що шансів менше 1 з мільярда або кількох
наприклад, я бачу, що нині молодь дуже багато їздить на велосипедах, ходить в гори, танцює, веде здоровий образ життя - не палить, джуе часто не вживає алкоголю зовсім, або в невеликій кількості. А поганих прикладів я бачу серед молоді набагато менше.
значить киїів змінився. можна вільно ходити Троєщиною розмахуючи 6 айфоном, можан небоятись що в підземці насадять гаманець.
в нас все не так. молодняк бухає і колеться, не працюючи ніде, велика частина моїх однолітків сидить. в рідному закладі з кожним роком стає менше і менше викладачів, не то що можуть викласти розумну думку, вони самі не розуміють що викладають. молодняк стає все тупішим і наглішим. кожен день це бачу. звісно вірю. але віра тане.
віра не вірить, а люба не любить
За Троєщину звичайно нічого не скажу, буваю там від сили 1-2 рази на рік. Звичайно не все у нас у Києві так добре, але в цілому картина багатообіцяюча.
ми київська структура. є купа киян. хто задоволений, а хто і правду розповідає. тому і кажу що бачу. покажіть щастя і я буду говорити про нього а зараз ... звиняйте
маленькі хороші. а тоді як виросте, як роззявить помийницю і як почне матюкатись і бухать леді - вимераюче покоління
твой пессимиз зашкаливает.это пиздец.чесно
Комментариев: 19