Я прокинувся дуже радісний і побіг у душ.
З посмішкою на обличчі, я вийшов на кухню з думкою, а що ж мені подарує дружина. Але вона навіть забула мене поздоровити. "Ні фіга собі" - подумав я - "ну нічого. Діти не забудуть. Але діти теж забули..... Ви представляєте, з якими почуттями я їхав на роботу.
Але коли я зайшов у свій кабінет, секретарка Юля сказала мені ніжно: "Добрий ранок, Шеф. Із Днем Народження!" І я відчув себе небагато краще й знову оглянув Юлю оцінюючим поглядом.
Десь у середині дня, Юля постукалася до мене й сказала своїм гарним голосом: "Шеф, там так тепло на вулиці, давайте підемо пообідаємо разом! Адже сьогодні ваш День Народження!"
І ми пішли. Після третього мартіні Юля сказала томно: "Шеф, поїхали до мене додому. Адже справ на роботі не має, а у вас День Народження!" І ми поїхали.
Коли ми приїхали, Юля прошептала мені на вухо: "Шеф, сідаєте отут на диван, а я сходжу й надягну на себе що-небудь більш зручне!"
І вона пішла. Через хвилин п'ять відчинилися двері й увійшли Юля з тортом, за нею йшли моя дружина, діти, батьки, теща й тесть, колеги, друзі й багато хто ще. А я сидів на дивані .... голий!
Звільню с"ку!