и капризуля не всі. Син у мене в такому віці був маленьким толковим мужичком, з яким можна було домовитись. У три роки, правда, були спроби перевірити моє терпіння, але мусила переступити через нього, коли закатав істерику на дорозі і впав мені під ноги. Пройшла далі, зупинилась, почекала, вернулась і як можна спокійніше спитала: - Ти ідеш зі мною, чи залишаєшся тут кричати?Якщо хочеш, то удома поговоримо про твої проблеми, а зараз я мушу йти.
Встав, допомогла обтрусити одяг, і пішли, ніби нічого не сталося Зате коли починають гормони керувати, замість розуму, - отоді вже не домовишся:(
Комментариев: 6