Русские всегда были свободолюбивым народом.
Иногда их угоняли в рабство.
Но и там они не работали.
(Из сочинения российского семиклассника)
Устами ребёнка глаголет истина.
Скопіював своє посилання до вати Орди:
Россияне не европейцы и не азиаты.
Ордынцы-кочевники.
Земли много, а толку там нет.
Так они на новые территории лезут.
В Европе чисто, аккуратно, поля, сады.
В Азии так же.
У россиян психология кочевника – нагадил вокруг себя, скот траву вокруг выел.
Кочевник переходит на другое место и там гадит.
Я був за часів СРСР на початку 1980-их років два рази у студзагонах у Брянській обл.
Клімат майже не відрізняється від Київської області.
Чорнозем гарний.
Села недалеко від тодішньго кордону з УРСР.
Й на велосипеді можна доїхати.
Говірка своєрідна.
У селах живуть росіяни, українці, білоруси, трохи нащадків волзьких татар (прізвища у них татарські).
Що росте у садибі москаля?
Картопля, зелена цибуля, 3 - 4 яблуні, 2 грушки-дички та багато-багато бур"яну.
Живність - трохи курей, іноді кіт чи собака.
В садибі українця є більше, набагато. Свині, корови, кролі, кури.
Одне село.
Помідори - привізні з Угорщини.
У райцентрі 3,30 руб. наприкинці серпня.
У Києві на той час 8 - 10 коп. за 1 кг.
У Брянську черга у кооперативному магазині за вареною ковбасою за 3,60 руб. (у Києві - 2,20 без черги)
Так воно й було.
Товариш із Таганрога їздив, навіть не до Маріуполя, а просто до першого населеного пункту в Україні й там купував "Шахтарську" (шедевр кулінарії), а пізніше й кращих сортів ковбасу. Інші продукти.
У Маріуполі 2 сталеплавильних комбінати.
Заробітки непогані.
Море.
До війни класне місто.
Зараз із Києва на початку травня туристи з Москви везли не тільки враження від архітектури, фото та сувеніри.
Ай декілька сортів твердого сиру, цукерки - декілька кілограмів.
Не ватніки - нормальні люди.
Дуже сміялися, як вдома їх відговорювали їхати, бо там бандіти:))))
Добре, що окупація Маріуполя закінчилася.
"Русскій мір" показав зуби.
Закінчиться війна.
Київ, начебто далеко.
Але у місті постійно бачиш солдатів, які повертаються чи їдуть на фронт.
Біженців з Донбасу часто зустрічаєш.
У госпіталях, лікарнях багато поранених.
Вулиці патрулюють по двоє Нацгвардія, нова поліція, міліція.
На стінах будинків стрілки, що показують дорогу до укриття.
люди дивляться, щоб ніхто сумку чи пакет не залишив, бо там бомба може бути.
Комментариев: 48