\|/ Давні пригоди, боронять від шкоди*.

\|/ Кожда пригода, до мудрости дорога*.

\|/ Чоловік без пригоди не живе*.

\|/ У Бога світа багато*.

\|/ Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав*.

\|/ Ніхто не може світа пережити*.

\|/ В щасті не без ворога*.

\|/ Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий*.

\|/ Не знаєш де знайдеш*.

\|/ Одному і на трісочці прядеться, а другому і веретінце не хоче*.

\|/ Не всім однаково дано: одному ситце, другому решітце*.

По Зоні ходила чутка про Чорного Сталкера, мовляв, блукає він по палаткових містечках і жааалібним голосом просить "води, води". А той, хто не давав фляжку, або виходив з намету, той зникав... Навіки!
Ну й вирішив один сталкер приколотися - надів чорний плащ, і пішов по містечку. Підійшов він до намету, нахилився і давай тужливо "Вооодички, вооодички"... Тут, з намету рука його за горло "цап" і звідти замогильним голосом:
- А ТОБІ МОЯ ВОДИЧКА НАЩО ПОТРІБНА!?
>>>^-\/-^<<<
Виїжджають з агропрому бандюки на крутому такому, тюнінгованому джипі. Стекла тоновані - нібіса усередині не видно. Тихенько так виїжджає. Тут з боку кордону на здоровеннй швидкості сталкер на запорожці яаааак влупиться їм в бік. Прочумався сталкер. Ну думає всеодно гинути, так хоч насолодитися можна б - дістає з-під сідушки ломик, вилітає з запорожця і починає лупити по джипу. Лупить. Знову лупить. Втомився. З джипа ніхто не виходить. Ну підірвався він, сів у запорожець і звалив. У джипі сидять два кореші один іншому:
- Чуєш, Сірий, а якби ми його підбили???
>>>^о\/о^<<<
Йде засідання Верховної Зради. Вирішують що можна посадити на землі поблизу Чорнобиля. Один депутат запропонував картоплю, усі почали обурюватися... "Та НІ". Інший запропонував яблука - не пройшло . І тут третій каже:
- А давайте посадимо тютюн, а на сигаретах напишимо "Мінохорониздоров 'я останній раз попереджає".
___________
*Прислів'я та приказки зі збірки М. Номиса.