Iде селянська, здорової природи дiвчина з мiста додому i зустрiчає сусiдського хлопця, який теж повертається з ярмарку. Якийсь час iдуть вони напотемки мовчки. Тодi дiвчина каже несмiло:
— Знаєш, менi трохи страшно з тобою одним у темнотi далi йти. Хто зна, чи ти менi щось поганого не зробиш...
— Я тобi щось зроблю? — вiдiзвався хлопець. — Та як же це можливе? В правiй руцi я несу вила i курку, а в лiвiй корзину i веду козу на шнурку. Як мiг би я тобi щось зробити?
— Нiч, все таки, — сказала дiвчина, — ти мiг би вила застромити в землю i до них прив'язати козу, а курку пiд корзину запхати, щоб не втекла. Чи то не можливе?