ДМБ-2001 або ОРУЖИЄ ВОЗМЄЗДІЯ

П‘єса в чотирьох діях

Присвячується Сані Кузьмуку(М.О. Украіни у 2001 р.), кавалєру ордєна “Герой України”

Дійові особи:

Іван Репаник – старшина в ожиданії дємбєля
Петро Цибуля – прапорщик в ожиданії пєнсії
Голос з дінаміка – голос камандіра роти ППО
Саня Кузьмук – гєнєрал, кавалєр ордена “Герой України”, у п‘єсі не з‘являється
Усама бін Ладен – мєждународний терорист № 1
Мустафа Хабібулін та Набіл Украл– таліби, ученіки Усами бен Ладена

ДІЯ ПЕРША

Сцена являє собою сєкрєтний бункер забацаного полігону ППО в степах Криму. Все кругом заставлено приборами невідомого призначення, пультами, тєлєвізорами, кнопками і лампами. Половина тєхніки не працює, інша половина знаходиться у явно аварійному стані. Через весь бункєр натягнуто шворку, на якій сохнуть портянки. В кутку мигає лампа титанічних розмірів на 500 Ватт, пофарбована у червоний колір, з написом “ТРЄВОГА”. Лампа мигає, дінамік на стіні іздає звуки, схожі на передсмертні хрипи кабана, так шо стає зрузумілим, що ідуть учєнія. За пультом управління зєнітно-ракєтним комплєксом С-200 сидить Іван Репаник, старшина в ожиданії дємбєля, і тупо дивиться на екран радара.

Р е п а н и к. Заїбали. Ніхуя не пойму. (Кривляє інструкцію) Пєрєвєдітє пєрєключатєль В-3 у положеніє “С” і ввєдітє код. (Гнівно) Який, нахуй, код? Де я його візьму, той код?

Г о л о с з д і н а м і к а. (Оскаженіло) Третя пускова установка! Далажитє гатовность!

Р е п а н и к. (До себе) Залупу тобі, а не гатовность... (У мікрофон) Двє сєкунди, камандір!

Г о л о с з д і н а м і к а. (Оскаженіло) Я тобі зараз покажу “двє сєкунди”, гандон! Далажить гатовность!

Р е п а н и к. (До себе) Блядь, када вже дємбєль? (У мікрофон) Товариш камандір, тут код нада увести!

Г о л о с з д і н а м і к а. (Дещо спокійніше). Ясєн хуй, шо код. Ти шо думав, любий шнурок отак просто залізе в бункєр і ракєту хуйне? Учиш вас, учиш – одні двійки. Записуй... (діктує код).

ДІЯ ДРУГА

Десь у горах Афганістану. В ущєльї сидять Мустафа Хабібулін та Набіл Украл, таліби. Вони варять у величезному казані сайгака, п‘ють чай, курять кальян з гашишем, нюхають героїн і стріляють з гранатомьота по кансєрвних банках. Входить Усама бін Ладен, міжнародний терорист № 1 з мобільніком в коло вуха.

Б і н Л а д е н. Альо, альо! (Кидає мобільнік об каменюку). Ці “Мотороли” – хуйня, нада було “Нокію” брать. (До хлопців). Салям алейкум! Шо, сидите, пиздюки? Краще б новий акумулятор до лаптопа дістали, бо скоро піздєц. Як я, по-вашому, дізнаюся, коли американці мене бомбити почнуть?

Н а б і л У к р а л. Ну то й шо? Хулі нам ті американці? Вони нас все одно не дістануть.

Б і н Л а д е н. Якшо ви і далі будете цілими днями з гранатомьотів їбошити, то вичислять на раз. Отставіть огонь!

Бін Ладен уключає лаптопа і намагається залізти на сайт СіЕнЕн.

Б і н Л а д е н. Хоть новості подивлюся, бо на вас надєжди нема.

Х а б і б у л і н. Бін Ладенович, покинь ті новості, іди краше чаю посьорбай, героїну нюхни. Хлопці сьогодні хароший героїн передали. (З насолодою нюхає доріжку, виложену на протипехотній міні).

Б і н Л а д е н. (Не відриваючись від комп‘ютера). Хабібулін, скіки можна казати, харош нюхать! Я вам кальян дозволив? Дозволив. От і куріть його, торчки йобані. Мобільнік єсть?

Х а б і б у л і н. Ну єсть.

Б і н Л а д е н. Дай сюда, мені позвонить срочно нада.

Хабібулін дістає перемотаний ізолєнтою телефон Бін Ладену. Бін Ладен заходиться набирати номер

ДІЯ ТРЕТЯ

Бункєр. Старшина Репаник тупо дивиться на екран радару, потім пиздить по ньому кулаком.

Р е п а н и к. Блядська тєхніка...

Г о л о с з д і н а м і к а. Третя пускова! Шо там у нас на радарі? Цель видно?

Р е п а н и к. (До себе). Залупу видно... (У мікрофон). Нікак нєт, товариш камандір роти!

Г о л о с з д і н а м і к а. (Регоче). Правильно, шо не видно. Ще не запустили... Дивись, шоб порядок був, кажуть, сам міністр тут.

Входить прапорщик Цибуля. Він сивий, зайобаний, і явно хоче похмелитися.

Ц и б у л я. Ну шо, як обстановка?

Р е п а н и к. Охуєнна, товариш прапорщик! Якби ви спірт з високочастотного компєнсатора вчора не випили, то вобщє було б заєбісь.

Ц и б у л я. Атставіть!

Р е п а н и к. Єсть!

Ц и б у л я. Де?

Р е п а н и к. Шо “де”?

Ц и б у л я. Де єсть?

Р е п а н и к. Ви шо, товариш прапорщик, устава не знаєте?

Ц и б у л я. Мовчи, дятєл! Прапорщика Цибулю вчить не нада! Прапорщик Цибуля в ППО 18 років служить. Ти тєлєвізор дивився? Нью-Йорк бачив? Так от, якби я там служив, то такої хуйні не допустив би. Там у них в Нью-йоркському окрузі ППО такі сами довбойоби, як і ти, сидять, хуї валяють, матчасті не знають. Яб ті самальоти збив, коли вони ще в аеропорту стояли.

Р е п а н и к. Так, товариш прапорщик, закладаюся на три півлітри, шо я зараз цель з первого залпа йобну!

Ц и б у л я. По руках! (У мікрофон) Товариш камандір роти, третя пускова установка гатовая!

Г о л о с з д і н а м і к а. Цибуля, це ти? Я і так бачу, шо гатовая... Даю команду на запуск целі!

Ц и б у л я. (До Репаника, з відтінком підйобки у голосі). Ну давай, збивай. А я подивлюся, де ти тут горілку знайдеш...

Репаник тисне на кнопки і переключає переключатєлі. Лампи дико мигають. Дінамік реве. Репаник і Цибуля зацікавлено дивляться на радар. На радарі з‘являється пляма, яка отдальонно нагадує самальот. Репаник набирає код, відкриває кришку, під якою знаходиться велика червона кнопка.

Р е п а н и к. Ну шо, товариш прапорщик, біжіть за горілкою...

Ц и б у л я. Ти не пизди, ти попади спочатку.

Репаник тисне на червону кнопку. Чути, як ракета з диким ревом важко вилазить з шахти і стартує у повітря. Все кругом трясеться, так шо шворка обривається і портянки з фанєрним звуком падають на підлогу.

Р е п а н и к. (Клацаючи зубами від вібрації) Ніхуя собі...

Ц и б у л я. (Клацаючи зубами від вібрації) Ха, а тияк думав? С-200 – це тобі не пєтарда...

Промінь радару робить черговий виток, і стає видно, як до целі наближається ракета.

Г о л о с з д і н а м і к а. Піздєц! Тобто цель успєшно поражена. Поздравляю, третя пускова установка!

Р е п а н и к. (У мікрофон) Ну так йоб вашу мать, това.... Тобто - Служу Україні! (До Цибулі) Заєбісь, товариш прапорщик! Шо, просрали? Пиздуйте за горілкою, а я закусон організую.

Ц и б у л я. (Чухає потилицю). Ти диви, курва, таки попав. Ето... Де ж я тобі тут горілку візьму? Хіба шо вино.

Р е п а н и к. Нє, товариш прапорщик, я шмурдяк пить не можу. В мене від нього ізжога. Хоть спірту достаньте, чи шо.

Ц и б у л я. Спірт можна. Зараз піду до льотчиків, нехай націдять.

Цибуля бере бутля і виходить

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

Ущєльє в афганських горах. Бін Ладен, Хабібулін та Украл сьорбають суп, зварений із сайгака і переглядають новини на сайті СіЕнЕн.

Х а б і б у л і н. (Показує пальцем на екран). А-а-а-а!

Н а б і л У к р а л. Бін Ладенович, ви тільки подивіться – україньське ППО збило цивільний самальот із Ізраїля. Аллах вєлік, і нєісповєдіми путі його!

Б і н Л а д е н. (Давлячись кісткою і витріщаючі очі). Заєбісь! (До талібів). Учіться, торчки, як нада! Вижену вас к хуям, або американцям здам, і Саню Кузьмука візьму. Він хоть і нєвєрний, але діло знає. (Набирає номер на мобільніку Хабібуліна) Альо! Саня? Саня, от імені всього арабського народу – спасибі! За шо? Увечері новості подивися – узнаєш. Саня, знай, єслі шо – давай до мене!

З а в і с а