Зупинив даїшник старенького «Запорожця». І давай чіплятися: кузов брудний, дуже димить, і взагалі їздити на ньому не можна. Коротше, каже:
— Номери знімати зараз будемо.
А сам на водія так питально дивиться, мовляв, які в тебе пропозиції є? А водієм був старий дід, борода по пояс, брови до щік. І каже той дід:
— Ти, мила людино, не гарячкуй. Я взагалі-то — джин, і якщо ти мене з миром відпустиш, будь-яке твоє бажання враз виконаю.
Почухав даїшник своєю палицею під кашкетом, щоб краще думалося. Потім спину почухав, потім нижче й, нарешті, каже:
— Хочу, щоб у мене було те, про що всі навкруги говорять і чого ні в одного міліціонера немає.
— Це можна, — погодився джин, вирвав із бороди волосинку, дунув на неї й вимовив:
— Май совість.