О ти, що на ймення і прізвище Сало!
О ти, що недавно ще бігло й скакало!
О ти, що ще вчора і рохкало й рило,
Що хвостиком куцим бездумно крутило!
О ти, що іменник середнього роду!
О ти, що в харчах не утратило моду!
О ти, на долоню або на п’ять пальців,
О ти, що міняєшся в шкварках і в смальці!
Ти вуджене димом, топлене вогнем,
І шкіркою вкрите неначе брилем!
О ти, без паперу білюський пломбір!
О ти, що на тобі зриває кіт зір!
Ти купане в солі, ти щедро солене!
О ти, поперчене і почасничене!
О ти, дуже давнє і вічно класичне!
О ти, найрідніше і патріотичне!
О ти, що спокійно лягаєш під ніж!
О ти, що людина від тебе сильніша!
Хтось бреше, що ти в нас є холестеринне,
Ти, бідне, у наших хворобах не винне!
О ти, що кохають тебе хлібороби,
Прем’єри й поети, свої і заброди!
O ти, що мені тебе мало і мало!
О, сало, мене ти навіки зассало!
Де Ленін стояв на міцнім п’єдесталі —
Поставимо, браття, шмат сала на салі.
I хто Президентом Вкраїни не стане —
Народ сало їстоньки не перестане!
Комментариев: 2