Помирає Наум Гурфінкель, один чоловік з Подолу. Біля його ліжка зібрались родичі. Наум говорить дружині:
– Ріва, запомні, портой Леві должєн нам п’ятнадцять гривень...
– Бєру усєх у свідєтєлі !
– Ріва, запомні, слєсар Ліберзон должєн нам тридцять п’ять гривень…..
– Бєру усєх у свідєтєлі ! – говоріт родичам Ріва.
– Сантєхнік Кац нє вєрнул мнє одіннадцать грівень і трідцать восєм копєєк...
– Будьтє свідєтєлямі!
– Сапожнік Зільбер должєн двадцать гривень...
– Запомнітє!
– І не забивай – я должєн булочніку Кацу 35 копєєк…
– Ой, Боже, люді, відітє, шо з чєловєком дєлаєт болєзнь? Бєдний Ньома, у нєго начинається брєд….
- Да, я брал у борґ у Пірнера тріста гривень...
Дружина ридає:
– Бідний Гурфінкель... У нєго ужє начался брєд...