Рувім стоїть у парку під деревом. Щось бурмоче. Підходить Абраша:
– І шо ти дєлаєш?
– Молюсь до Бога, шоб он мінє стоко грошей, як ліст’єв на цьом дубє.
– Ой, а як он даст, то зі мной подєлішся?
– Ой, молісь сам! Шо у паркє мало дубов?